Батьківська сторінка


Якщо Ваша дитина відсутня - пишіть заяву за зразком.


                                                                                        Директору Немовицької
                                                                                       загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
                                                                                       Зубчинській Оксані Григорівні
                                                                                       _____ПІП батька(матері)_________
                                                                (прізвище, ім’я, по батькові)

                                                                                                                    ________________________________
                                                                                 ( номер телефону)
Заява

Прошу____(дата)___звільнити від навчальних занять мого сина / дочку/________(ПІП учня)____________уч.  9-Б      класу у зв’язку___________________(причина)________

____________                                                                                    _____________________
             дата                                                                                                                                                                                                                  підпис батьків

________________________________________

Батьківський комітет

Родина – це поєднання сім’ї та школи.

Це спільна робота учителів, батьків, дітей, що зайняті різноманітними формами діяльності та спілкування...
Батьки мого класу - учасники навчально - виховного процесу.Впевнена, що творча співпраця батьків, дітей та вчителів позитивно впливає на формування класного колективу, виховання в учнів людяності, поваги до старших, доброзичливого ставлення до товаришів.
Шановні батьки, ні школа без сім’ї, ні сім’я без школи не можуть самостійно впоратись з найтоншими, найскладнішими завданнями становлення людини. Тому маємо працювати разом, разом – ми сила!

У класному колективі створений потужний батьківський комітет.


Батьківський комітет – це об’єднання батьків, діяльність яких спрямована на всебічне сприяння у роботі , які працюють із класом, класному керівникові, співпрацю родини та школи на користь учнів класу.
Склад батьківського комітету:
Голова батьківського комітету Михнова Надія Юріївна
Представники батьківського комітету:
Білоголовко Оксана Сергіївна
Ковпак Віктор Васильович
Батьківський комітет класу зобов’язаний:
• Допомагати класному керівникові в налагодженні контакту з колективом батьків;
• Залучати батьків до спільної діяльності з дітьми;
• Впливати на формування культури батьківського спілкування;
• За необхідності бути посередником між родиною, школою, громадськими організаціями;
• Стимулювати ініціативність і відповідальність у вихованні підростаючого покоління;
• Висувати пропозиції щодо поліпшення освітньо-виховного процесу в школі;
• Дотримуватися етичних норм у спілкуванні з педагогами, учнями та батьками школярів.
Батьківських комітет має право:
• Брати активну участь в організації освітньо-виховного процесу класу;допомагати класному керівникові та школі в придбанні підручників і посібників;
• Разом з класним керівником відвідувати учнів вдома;
• Бути присутнім на уроках та позакласних заходах;
• Висловлювати свій погляд на проведення класних заходів;
• Разом з класним керівником впливати на безвідповідальних батьків;
• Проводити бесіди з учнями;
• Підтримувати тісний контакт із правоохоронними органами та громадськими організаціями з метою захисту прав та інтересів дитини і родини, за необхідності залучати фахівців різних галузей для роз’язання проблем сімейного виховання.


Поради від класного керівника

«Сім’я – це суспільство в мініатюрі,
від цілісності якого залежить
безпека усього великого людства»
Ф. Адлер

Пам’ятка для батьків

1. Постарайтеся створити умови, що полегшують навчання учня
— побутові: хороше харчування, повноцінний сон, спокійна обстановка, зручне і затишне місце для занять і так далі;
— емоційні: проявляйте віру в можливості дитини, не втрачайте надію на успіх, радійте щонайменшим досягненням, висловлюйте любов і терпіння в очікуванні успіху, не ображайте його у випадки невдачі і т. п.;
— культурні: забезпечте дитину довідниками, посібниками, атласами і так далі.
2. Слухайте свою дитину: нехай він переказує те, що потрібно завчити, запам'ятати, періодично диктуйте тексти для запам'ятовування.
3. Діліться знаннями з дітьми з сфери, в якій Ви досягаєте успіху.
4. Не залишайте без уваги вільний час дитини, допоможіть зробити його корисним і змістовним, беріть участь в його проведенні.
5. Не порівнюйте свою дитину, і його успіхи з іншими, краще порівняєте його з самим собою — це більше обнадіює.
6. Дайте відчути дитині, що любите її незалежно від успішності, помічайте пізнавальну активність навіть за окремими результатами.
7. Акцентуйте увагу на різні види діяльності, спілкування підлітків, надавайте допомогу в налагодженні контактів з однолітками.
8. Розвивайте пізнавальну і соціальну активність підлітків.

Ящо у вас є непорозуміння з дитиною, подивіться на себе очима дітей і дайте відповіді на запитання.


1. Якою мене бачить син чи дочка?

2. Чи відчуває він, що я його люблю?
3. Чи вважає він, що я його розумію?
4. Чи є в нього привід вважати мене справедливою, чуйною, доброю, чутливою людиною?
5. Чи подобається йому, як я з ним розмовляю?
6. Чи хотів би я, щоб він розмовляв зі мною, як я з ним?
7. Якщо я, коли ми сваримось відчуваю образу, злість, то що він відчуває до мене?
8. Чи хотів би я , щоб мене зараз виховували так, як я його?
9. Яких тем я уникаю в розмові з ним?
10. Чи почуває він себе самотнім, незрозумілим?
11. Від чого він страждає, чи знаю я про ці страждання, чи навіть не уявляю?
12. Чи є в нас хоча б одне заняття, яким ми обидвазаймалися із задоволенням?

Проаналізуйте свої відповіді і ви зрозумієте свою дитину.

Давайте пригадаємо, як ми звертаємося до наших дітей. Якщо ми вказуємо людині, що вона має або не має робити, наказуємо, то ми ризикуємо викликати захисну реакцію з боку іншої людини. Як позбутися наказової форми у своїх висловлюваннях. Як пере формулювати образливі «Ти-висловлювання» у «Я-висловлювання».


Типи висловлювань

Сідай обідати!Чи не час обідати?
Роби уроки!Незабаром фільм, а в тебе не всі уроки зроблені.
Замовкни!Вибач, ти мені заважаєш.
Прибери на столі!У тебе є ще час прибрати на столі.
Дай мені пройти!Вибач, мені потрібно пройти.
Вимий підлогу!Сьогодні твоя черга мити підлогу.
Ти прийшов пізно!Я хвилююся за тебе, тому що вже пізно.
У тебе немає звички повідомляти, коли ти затримуєшся!!Мені хотілося б, щоб ти попереджав мене

Все залежить від одного: не що сказати, а як! Перш ніж сказати щось своїй дитині, особливо образливе, подумайте!


















Здавна триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості :сім’я чи суспільне виховання (дитячий садок,школа, інші освітні установи).

Так видатний педагог Я. А. Коменський схилявся на користь сім’ї і називав материнською школою ту послідовність і суму знань, яких набуває дитина з рук і вуст матері, уроки матері без перерви в розкладі і без вихідних і канікул. Погоджувався з ним Г. Песталоцці:«Сім’я є істиним органом виховання”.

Відомий психолог О.М.Леонтьєв виділив обсяг близьких дитині людей, до виховних впливів яких вона чутлива. Виявляється? що дитина  не сприймає зауважень,умовлянь, порад «чужої тьоті» (вихователя, сусідки, перехожої…), для неї саме авторитетне – «Так мама сказала», «Так звелів тато».Немає таких якостей особистості, у формуванні яких не брала б участь сім’я. Дитина бачить приклад,поведінку батьків, їх взаємовідносини, елементи трудового співробітництва,будує свою поведінку на основі наслідування відповідно до своєї статі.

Батьки – головні природні вихователі дитини.Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка – не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Батьки є першим суспільним середовищем дитини,а родина – провідним інститутом соціалізації. Батьки першими розкривають маленькій людині предметний світ і надають йому емоційного забарвлення.

Через життя в сім’ї формується ставлення до людей, речей, самого себе, виробляються ідеали та цінності. Любов дитини до батьків забезпечує безпеку, виступає гарантом емоційного благополуччя. Дитині мало просто того, щоб її любили. Вона потребує підтримки на всіх періодах дитинства.

Глибокий, постійний контакт з дитиною –необхідна умова виховання у будь-якому віці. 

Вираз "діти – дзеркало сім’ї" дуже точно передає зміст орієнтації дитини на сукупність духовних і моральних цінностей,які культивує її сім’я. В кожній родині свої уявлення про добро і зло, свої пріоритети і моральні цінності: в одній на високий щабель поставлені доброта,милосердя, гуманність, в інших – навпаки, панує культ жорстокості. 

У сім’ї формується характер дитини, її особистісні риси, в т.ч. закладаються основи національної свідомості, і відбувається становлення особистості загалом.

Ще В. О. Сухомлинський відзначав, що «… сім’я – це повноводна річка, водами якої живиться держава». У сім’ї шліфуються найтонші грані людини -громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особистості.

Макаренко, звертаючись до батьків, наголошував: «Ваша власна поведінка –найголовніша річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, повчаєте або караєте. Ви виховуєте її у кожний момент вашого життя».

Проте, сучасна українська сім’я зациклена на економічній площині життя. Дух комерціалізації витісняє з нашого життя усталенні цінності. Батьки живуть суєтно, поспіхом, вони переобтяжені буденними справами. Затьмарені економічними проблемами вони зовсім забули про дітей.
Хвилинку, дорослі зупиніться, не пропускайте години батьківського щастя, подивіться в очі своєї дитини – там ви побачите свою старість. Чим більше часу ви будете приділяти дитині, тим більше любові отримаєте будучи на пенсії .
Розумна батьківська любов
1. Розумна батьківська любов повинна базуватися на взаємній довірі. Ні син, ні доня з 
ранньогодитинства не повинні таїти від батьків найменші порухи своєї душі, щоб саме 
до батьків бігли діти зі своїми радощами, горем, невдачами, із визнанням своєї провини, за порадою, співчуттям, втіхою.
2. Не намагайтесь і не прагніть задовольнити всі, навіть найменші забаганки і бажання дитини, бути у неї на "побігеньках". Це здебільшого викликає таку хворобу, як "нарцисизм", самозакоханість, егоїзм що у перспективі може негативно позначитися на стосунках з рідними людьми.
3. Не відштовхуйте дитину надмірною суворістю, не викликайте страху від спілкування з вами, це може стати однією з причин скрутності, відчуження і створити у майбутньому прірву між батьками і дітьми.
4. Ніколи не виявляйте байдужості до справ дитини.


ПРИТЧА ПРО БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ
Одного разу до мудреця прийшов чоловік.
- Допоможи, будь ласка! Мені так погано! Моя дочка зовсім не розуміє мене – вона не чує моїх слів, вона не розмовляє зі мною. Навіщо їй тоді голова, вуха, язик? Вона жорстока – навіщо тоді їй серце?
Мудрець сказав:
- Коли повернешся додому – намалюй портрет своєї доньки, якою ти її бачиш, й віддай мовчки їй.
Наступного дня розгніваний чоловік знов прийшов до мудреця й закричав:
- Навіщо ти примусив мене вчинити таку дурницю? Було погано, а стало ще гірше! Донька повернула мені малюнок, сповнена гнівом.
- А що вона сказала тобі? – запитав мудрець.
- Вона вигукнула: «Навіщо ти мені це приніс? Хіба тобі недостатньо дзеркала?!»

ПАМ’ЯТКА  БАТЬКАМ  ПІДЛІТКІВ

1. Головне новоутворення підліткового періоду - відкриття своєї індивідуальності, свого «Я».
2. Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а за те, що вона рідна.
3. У цей час починається перебудова організму - дитина стає імпульсивною, у неї часто змінюється настрій , виникають конфлікти з ровесниками, бунт проти батьків.
4. У дітей настає криза, пов`язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, заявляється страх перед невідомим дорослим життям.
5. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в сім`ї, у школі.
6. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
7. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним. Дитина має підвищений рівень тривожності.
8. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду.
9.  Розширюється коло спілкування. З`являються нові авторитети.
10. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів 

Удачі вам, дорогі батьки, терпіння!!!