Енергія слова

Короткі історії для душі від Бруно Ферерро

Не продаємо... 

 Подружня пара зайшла до магазину дитячих іграшок. Чоловік і дружина довго роздивлялися ляльок, що плакали і сміялися, електронні іграшки, маленькі печі, що пекли торти і піци, однак не могли вирішити, що купити. Тут до них підійшла продавщиця.
— Розумієте, — пояснила жінка, — ми маємо маленьку донечку, але увесь день нас немає вдома...
— Наша донечка сумна, вона так рідко усміхається! — додав чоловік.
— Ми хотіли б купити для неї щось таке, що її б ощасливило, — говорила далі жінка. — Щоб щось її забавляло й розраджувало, коли вона сама.
- Вибачте, — усміхнулася продавщиця. — Ми не продаємо батьків.
********
Народити дитину — це наче укласти з нею угоду, важливішої за яку людський розум не може осягнути. Усі діти приходять до нас і питають: «Ти мене не кликав, але я прийшов. Що ти даси мені?» Тут починається виховне завдання у всій його широті й глибині.
Один п'ятнадцятилітній хлопець це бачить так: 

Хотів я молока,
а одержав соску.
Хотів я батьків,
а одержав забавку.
Хотів я говорити,
а одержав телевізор.
Хотів я навчитися,
а одержав свідоцтво.
Хотів я думати,
а одержав знання.
Хотів я мати власний погляд,
а одержав ідею.
Хотів я бути вільний,
а одержав дисципліну.
Хотів я любові,
а одержав мораль.
Хотів я професію,
а одержав місце.
Хотів я щастя,
а одержав гроші.
Хотів я волю,
а одержав автомобіль.
Хотів я місця в житті,
а одержав кар'єру.
Хотів я надію,
а одержав страх.
Хотів я змінювати,
а одержав нерозуміння.
Хотів я жити...

Бруно Ферреро


Спів польового цвіркуна


Бруно Ферреро
Троянда також важлива: Короткі історії для душі